Журнал 'Строительный учёт'

Специализированный журнал "СТРОИТЕЛЬНЫЙ УЧЕТ"

рекомендован УБА

30.12.2017 г.

«Ликвидация» строительной незавершенки – что с НДС?

Нередко, после принятия решения о начале строительства и осуществления ряда подготовительных мероприятий, проект замораживается, а в дальнейшем — принимается решение об отказе от строительства. Притом, если заказчиком строительства были осуществлены расходы, связанные с подготовкой строительства, закономерно возникнет вопрос о налоговых последствиях такого отказа от стройки.

В приведенном ниже разъяснении Офис по обслуживанию крупных плательщиков ГФС объяснил, что при отказе от строительства и списании объекта незавершенного строительства налоговые последствия должны быть такими же, как и при ликвидации основных средств — с начислением НДС в размере сумм налогового кредита, который ранее был отображен при приобретении услуг для строительства (проектных, иных). То есть начислять НДС при ликвидации объекта нужно не на всю его балансовую стоимость, а только на сумму тех услуг, работ, материалов, которые были приобретены с НДС, с включением их в состав налогового кредита, и теперь оказываются не использованы в хозяйственной деятельности.

 

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 26.10.2017 р. № 2389/ІПК/28-10-01-03-11
Про оподаткування ПДВ

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув лист платника щодо оподаткування операцій по списанню витрат об’єктів незавершеного будівництва та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи — витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об’єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.
Згідно із п. 48 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. № 561 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» (далі — Методичні рекомендації № 561) затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об’єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об’єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом). Затрати на будівництво, виготовлення, придбання і поліпшення об’єктів (капітальні інвестиції) групуються за такими напрямками робіт (витрат):

  • проектно-вишукувальні роботи;
  • будівельні роботи;
  • роботи з монтажу устаткування;
  • придбання устаткування, що потребує монтажу;
  • придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю;
  • інші капітальні роботи і затрати.
Капітальні інвестиції обліковуються у складі незавершеного будівництва до введення об’єктів основних засобів в експлуатацію (п. 52 Методичних рекомендацій № 561).
Затрати на придбання (створення, модернізацію) нематеріальних активів визнаються незавершеними капітальними інвестиціями до закінчення відповідних робіт і початку використання об’єкта нематеріальних активів із запланованою метою (п. 53 Методичних рекомендацій № 561).
Тобто згідно з Методичними рекомендаціями № 561 вищезазначені витрати визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом) до моменту введення об’єкта в експлуатацію.
Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби — матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
  • придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
  • ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).
З метою застосування п. 198.5 ст. 198 Кодексу податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
  • придбаних для використання в неоподатковуваних операціях — на дату їх придбання;
  • придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, — на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Враховуючи викладене, оскільки платником ПДВ здійснюється операція із списання капітальних інвестицій, то вони припиняють використовуватись в операціях, що є господарською діяльністю такого платника податку. Так як в процесі створення об’єктів капітальних інвестицій здійснювались витрати на проектно-вишукувальні та/або будівельні роботи, придбання устаткування, інструментів та інвентарю, суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою, виходячи з вартості придбаних для такого будівництва товарів та послуг.
Водночас повідомляємо, що згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Cвежий номер

2017.12.jpg

Архив


Новости     |     Журнал     |     О Нас     |     Справочники     |     Карта сайта
Array
(
)